Розвиток цінностей миру серед майбутніх вчителів через інклюзивну та рефлексивну освітню практику

Анотація

Мета статті – дослідити, як освіту миру можна інтегрувати в університетські програми для формування професійної ідентичності майбутніх учителів у Молдові. Потрібно надати докази того, що цінності миру, убудовані в мовну освіту та рефлексивну педагогічну практику, сприяють інклюзивному, емпатичному й демократичному навчальному середовищу. Центральна гіпотеза полягає в тому, що освіта миру, якщо розглядати її як метод і як спосіб мислення, покращує не лише комунікативну компетентність, але й соціально-емоційні навички, життєво важливі для гармонії в класі та міжкультурного розуміння. Методологія дослідження поєднує якісну оцінку потреб, проведену зі студентами-педагогами по всій Молдові, і тематичне дослідження університетського модуля під назвою «Освіта миру». Цей модуль уключає сценарне навчання, багатомовні завдання й лінгвістичні стратегії для емоційної регуляції, емпатії та посередництва в конфліктах. Результати дослідження свідчать, що майбутні педагоги сприймають освіту миру як надзвичайно важливу для управління класом і соціальної згуртованості, особливо в багатомовному та багатоетнічному середовищі. У дослідженні зроблено висновок, що освіта миру повинна бути системно вбудована в програми підготовки вчителів як трансформаційний педагогічний підхід, який готує майбутніх педагогів до моделювання та підтримки мирної, інклюзивної взаємодії через щоденну мовну практику й критичну рефлексію.