Парадигма мережевого суспільства Яна ван Дейка: потенціал теоретичної концептуалізації

Марко Агарков

doi:10.29038/2306-3971-2025-01-31-31

Автор(и)

Марко Агарков Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-7021-902X

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2025-01-31-31

Ключові слова:

мережеве суспільство, Ян ван Дейк, інформаційне суспільство, цифрові комунікації, соціальні трансформації, теоретична концептуалізація

Анотація

У статті представлено аналітичний огляд парадигми мережевого суспільства, розробленої Яном ван Дейком, з метою оцінки її потенціалу як теоретичного інструменту аналізу соціальних трансформацій доби цифровізації. Автор пропонує реконструкцію ключових елементів концепції, серед яких – типологія мережевих структур, сім базових законів функціонування мереж, механізми концентрації впливу, кластеризації, інформаційної селекції тощо. Парадигма представлена як багаторівнева модель, що охоплює мікро-, мезо- і макропроцеси. Здійснено порівняльний аналіз підходів Мануеля Кастельса та Баррі Веллмана за критеріями аналітичного рівня, предметної спрямованості, операціональності та прикладного застосування. Окрема увага приділена аналізу прикладних досліджень, що використовують концепцію ван Дейка для вивчення цифрової нерівності, медіавлади, інфраструктурної динаміки та інтернет-комунікацій. Автор доводить, що концепція мережевого суспільства має значну евристичну цінність та методологічну гнучкість, однак потребує подальшого критичного осмислення та адаптації до локальних контекстів. Запропоновано напрями майбутніх досліджень, зокрема щодо емпіричної перевірки «законів мереж», аналізу мережевої дезінформації, штучного інтелекту та платформенної економіки. Стаття спрямована на розширення вітчизняного академічного дискурсу щодо цифрових трансформацій суспільства.

Посилання

August, V. (2022). Political ideas of the network society: why digitalization research needs critical conceptual analysis. Zeitschrift für Politikwissenschaft, 32, 313–335. https://doi.org/10.1007/s41358-021-00305-z

Büchi, M., Just, N., & Latzer, M. (2016). Modeling the second-level digital divide: A five-country study of social differences in Internet use. New Media & Society, 18(11), 2703–2722. https://doi.org/10.1177/1461444815604154

Castells, M. (1996). The rise of the network society. Blackwell.

Castells, M. (1997). Economy, society and culture: Network society and on the power of identity. Blackwell.

Castells, M. (1998). End of Millennium. Blackwell.

Castells, M. (2004). Informationalism, networks, and the network society: a theoretical blueprint. In M. Castells (eds.), The network society: a cross-cultural perspective (pp. 2–45). UK: Edward Elgar Pub. Retrieved April 10, 2025 from http://socium.ge/downloads/komunikaciisteoria/eng/Castells%20Manuel%20The%20Network%20Society.pdf

Castells, M. (2010). The Rise of the Network Society (2nd ed.). Wiley-Blackwell.

Couldry, N., & Mejias, U. A. (2019). The Costs of Connection: How Data Is Colonizing Human Life and Appropriating It for Capitalism. Stanford University Press.

Dencik, L., Hintz, A., Redden, J., & Warne, H. (2016). Data justice: Towards an intersectional politics of data. The Information Society, 32(2), 168–179. https://doi.org/10.1080/01972243.2016.1140102

Dijk, J. van (1991). De Netwerkmaatschappij: Sociale Aspecten Van Nieuwe Media. Houten: Bohn Stafleu Van Loghum.

Dijk, J. van (2006). The Network Society: Social Aspects of New Media (2nd ed.). Sage Publications.

Dijk, J. van. (2020a). The Digital Divide (1st ed.). Wiley. Retrieved April 10, 2025 from https://www.perlego.com/book/1536601/the-digital-divide-pdf

Dijk, J. van (2020b). The Network Society (4th ed.). Sage Publications. Retrieved April 10, 2025 from https://surl.li/sgzanb

Helsper, E. J., & van Deursen, A. J. A. M. (2017). Do the rich get digitally richer? Quantity and quality of support for digital engagement. Information, Communication & Society, 20(5), 700–714. https://doi.org/10.1080/1369118X.2016.1203454

Livingstone, S., Sefton-Green, J., & Helsper, E. (2021). The Class: Living and Learning in the Digital Age. NYU Press.

Milgram, S. (1967). The small world problem. Psychology Today, 2, 60–67.

Noble, S. U. (2018). Algorithms of Oppression: How Search Engines Reinforce Racism. NYU Press.

Pariser, E. (2011). The Filter Bubble: What the Internet Is Hiding from You. Penguin Books.

Parthasarathy, B. (2019). The Digital Transformation of Governance in India. Springer.

Pirogan, M., Katzenbach, C. (2017). Revisiting Castells’ Network Society. Digital Society Blog . Retrieved April 10, 2025 from https://www.hiig.de/en/revisiting-castells-network-society/

Reisdorf, B. C., & Groselj, D. (2021). Internet (non-)use types and motivational access: Implications for digital inequalities research. New Media & Society, 23(9), 2716–2734. https://doi.org/10.1177/1461444820942747

Robinson, L., Schulz, J., Cotten, S. R., Hale, T. M., & Williams, A. (2020). Digital inequalities and why they matter. Information, Communication & Society, 23(1), 1–13. https://doi.org/10.1080/1369118X.2019.1647223

Taylor, L. (2017). What is data justice? The case for connecting digital rights and freedoms globally. Big Data & Society, 4(2). https://doi.org/10.1177/2053951717736335

van Deursen, A. J. A. M., & van Dijk, J. A. G. M. (2014). The digital divide shifts to differences in usage. New Media & Society, 16(3), 507–526. https://doi.org/10.1177/1461444813487959

Wellman, B. (2001). Physical Place and Cyber Place: The Rise of Personalized Networks. International Journal of Urban and Regional Research, 25(2), 227–252. https://doi.org/10.1111/1468-2427.00309